Анна Пучкова
Журнал "Джаз", № 4(26), 2010 г. У містечку Олевськ усе нагадує про поезію – навіть назва. Можливо, рядки і образи самі ростуть тут із землі, як прадавні древлянські вільхи. Таланти так само ростуть тут, наче дерева, і роз’їжджаються по світах: серед вихідців із цього містечка – відомі українські художники, поети, музиканти. Іще більше – невідомих, таких, що пишуть на самоті поліські пейзажі, складають вірші за рутинною сільською роботою, грають вечорами у місцевих гуртах…
Якби в Олевську не народжувались фестивалі, виставки та інші мистецькі події, їх варто було б вигадати. Одна з таких подій - арт-фестиваль «Творчий успіх», який відбувся у місті 27 червня 2010 р. Втім, арт-фестиваль – не один із звичних «фестів», у які занурюєшся відразу, щойно зійшовши з поїзда. Перш за все - давнє місто, яке саме по собі є і душею фестивалю, і ще одним його учасником.
Прогулянку Олевськом я радила б розпочинати з центральної площі міста, де мирно сусідствують два міські храми. Православна Свято-Миколаївська церква – гордість олевчан, кам’яна будівля XVI століття, яка пережила і владу Речі Посполитої, і дві Світові війни, і радянську антирелігійну політику. В наші дні церква має статус архітектурної пам’ятки, що охороняється державою. На іншому краю площі – зовсім новий костьол , збудований лише минулого року. Що б не казали – нова церква увійшла у міський пейзаж напрочуд гармонійно. Шпиль її височить над містечком і наче перегукується з найдавнішими зразками французької та німецької соборної готики. Тож навіть найвибагливішому туристові є чим замилуватись. Два храми, старий і новий – символ не лише взаємоповаги між вірянами в цьому куточку поліського краю, а й поєднання давнини та сучасності. Тисячолітня історія Олевська – це і його сутність, і своєрідний бренд, обліплений з усіх боків легендами, символами й топонімічними загадками. Назва, як вважають, прийшла від його засновника, древлянського князя Олега. Історики уточнюють: то був не той самий віщий Олег, який «мстився нерозумним хозарам», а Овруцький князь Олег Святославич, фігура менш відома, проте не менш діяльна. Непроста вдача древлянських князів - притча во язицех, відома завдяки шкільним підручникам. Що ж до сьогоднішнього Олевська, райцентру на півночі Житомирської області поблизу кордону з Білоруссю, - середньостатистичний українець, почувши про нього, обов’язково спитає, де це. Навіть той середньостатистичний, який саме в цю пору наминає багатства тутешніх лісів – чорницю та дрібну лісову суницю...
Читати повністю:
http://puczkowa.at.ua/blog....04-17-2